Формула-1 — Гран-прі Австралії 2007

Гран-прі Австралії 2007
Австралія LXXII ING Australian Grand Prix
1-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №769
← 18.Бразилія (2006) • 2.Малайзія →
Дата 18 березня 2007 року
Місце Австралія Мельбурн
Траса Альберт-Парк
Довжина кола 5,303 км
Дистанція 307,574 км (58 кіл)
Погода Сонячно, сухо
Температура повітря +22°С, траси +41°С
Поул
1’26.072 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Найшвидше коло
1’25.235
(41 коло)
Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Подіум
Переможець Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
2 місце Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
3 місце Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
2006 ←  Гран-прі Австралії 2007  → 2008

Гран-прі Австралії 2007 року — перший етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, було проведено з 16 по 18 березня 2007 року на трасі Альберт-Парк у Мельбурні (Австралія). Перемогу на цих перегонах святкував фін Кімі Ряйкконен з команди «Феррарі», який вперше виступав за цю команду. Ряйкконен повністю домінував протягом вікенду і став володарем хет-трику: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло.

Перед гран-прі

Для багатьох пілотів це гран-прі було у чомусь дебютним і знаковим: чемпіон Алонсо вперше виступав за нову для нього команду «Макларен», у якій також дебютував і новачок Формули-1 Льюїс Хемілтон, Ряйкконен, у свою чергу, дебютував за «Феррарі». Для журналістів та вболівальників також було цікаво, як виступить команда «Рено», яка залишилась без свого чемпіона і на передсезонних тестах поступалась «Феррарі» та «Макларену». Дебютантами «Королеви автоспорту» стали також фін Хейкі Ковалайнен на «Рено» та німець Адріан Сутіл на «Спайкері».

Вільна практика

Перша сесія

Хмарно. Волога траса. Температура повітря +23°С, траси +27°С

Уночі в Мельбурні пройшов дощ, траси не встигла підсохнути, тому боліди були у дощовій гумі. Сесію виграв Алонсо, який показав найкращий час на останньому колі, коли траса значно підсохла. Другий результат показав Масса, третій — тест-пілот команди Заубер-БМВ Себастьян Феттель, а четветий — Дебютант Хемілтон.

Кімі Ряйкконен був покараний стюардами за перевищення швидкості на піт-лейн на 200 Євро.[1]

Друга сесія

Хмарно. Температура повітря +21°С, траси +29°С

Сесія проходила на значно сухішій трасі, а тому гонщики спробували різні комплекти «сухої» гуми. Протягом сесії домінував Феліпе Масса, який і показав найшвидший час. Другим став Ряйкконен, а третім — Хемілтон. Алонсо показав тільки 7 -й час. Під час сесії зазнав аварії болід Рубенса Барікелло: через поломку паливного насосу Хейкі Ковалайнен різко скинув швидкість у третьому повороті, Рубенсу довелося відразу повертати ліворуч, але він не втримав машину і вона вдарилася у захисний бар'єр.[2]

Суботня сесія

Хмарно. Температура повітря +21°С, траси +30°С

За годину до початку сесії пройшов короткий дощ, але траса підсохла до початку сесії. Та перший болід на трасу виїхав тільки після 20 хвилин з початку сесії. Найкращий час на останній хвилині сесії показав Ряйкконен, за ним розташувалися: Фізікелла, Хемілтон, а четвертим несподівано став Ентоні Девідсон на «Супер Агурі».[3]

Кваліфікація

Сонячно. Сухо. Температура повітря +22°С, траси +41°С

Кваліфікацію виграв Кімі Ряйкконен, який на чотири десятих випередив Фернандо Алонсо. Третє місце посів пілот команди «Заубер-БМВ» Нік Хайдфельд. Пілоти японської команди «Супер Агурі» після непоганого виступу на вільній практиці показали пристойний результат і у кваліфікації: Сато посів десяте місце, а Девідсон — одиннадцяте. Сато став першим пілотом, який, виступаючи за «Супер Агурі», зміг пройти у третє коло кваліфікації.

Другий пілот «Феррарі», Феліпе Масса, не зміг скласти гідну конкуренцію лідерам через відмову коробки передач і опинився лише на шістнадцятій позиції.[4] Але вже перед стартом гран-прі механіки замінили двигун на боліді Масси, тому останній повинен був стартувати з останньої позиції.[5]

Перегони

Сонячно. Сухо. Температура повітря +22°С, траси +41°С

Старт Ряйкконену вдався, він утримав лідерство, Алонсо ж навпаки — старт провалив і пропустив відразу двох гонщиків: Ніка Хайдфельда і Льюїса Хемілтона. Більше ніяких перестановок серед лідерів на початку перегонів не відбулося. А в цей час Феліпе Масса, що стартував з останньої лінії стартового поля, обігнав цілий ряд пілотів.

На 15-му колі першим на піт-стоп заїхав Нік Хайдфельд, що йшов другим, але повернувся у пелотон він вже на сьому позицію. Ряйкконен заїхав у бокси на 18-му колі, пропустивши у лідери дебютанта Формули-1 Льюїса Хемілтона. Першим з пілотів «Макларену» на піт-стоп поїхав Алонсо (на 22-му колі), через коло за ним послідував і Хемілтон. Молодий британець захистив свою позицію і не пропустив поперед себе Алонсо. Разом з тим обидва пілоти «Макларену» завдяки пізнішому піт-стопу змогли обігнати Хайдфельда.

У цей час Ряйкконен продовжував нарощувати свій відрив і на середину перегонів збільшив його до 17 секунд. Роберт Кубіца зміг обігнати свого напарника по команді, але на 37-му колі його болід уповільнився і вести подальшу боротьбу він не зміг. Завдяки помилці іншого дебютанта, Хейкі Ковалайнена, Масса зміг потрапити на восьме місце.

На 42-му колі свій другий піт-стоп здійснив лідер перегонів Ряйкконен. На наступному колі до боксів заїхав Хемілтон, Алонсо ж залишився ще на два кола у пелотоні, що дозволило йому у підсумку випередити свого напарника. Але нав'язати боротьбу лідеру іспанець так і не зміг.[6]

Цікаві факти

  • Льюїс Хемілтон став першим гонщиком-дебютантом, який фінішував на подіумі на своєму першому гран-прі, після Жака Вільнева, який зробив це у сезоні 1996 року.
  • Перед стартом у Кімі Ряйкконена зламалось радіо і він всі перегони провів без зв'язку, але це не завадило йому виграти гран-прі.[7]

Класифікація

Кваліфікація

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:26.644 1:25.644 1:26.072
2 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 1:26.697 1:25.326 1:26.493
3 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:26.895 1:25.358 1:26.556
4 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:26.674 1:25.577 1:26.755
5 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:26.696 1:25.882 1:27.347
6 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 1:27.270 1:25.944 1:27.634
7 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:26.978 1:26.623 1:27.934
8 Італія Ярно Труллі Тойота 1:27.014 1:26.688 1:28.404
9 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 1:27.328 1:26.739 1:28.692
10 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:27.365 1:26.758 1:28.871
11 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:26.986 1:26.909
12 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:27.596 1:26.914
13 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 1:27.529 1:26.964
14 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 1:27.540 1:27.264
15 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1:27.479 1:27.393
16 Бразилія Феліпе Масса[8] Феррарі 1:26.712 без часу
17 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 1:27.679
18 США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 1:28.305
19 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:28.579
20 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1:29.267
21 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 1:29.339
22 Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі 1:31.932

Перегони

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 58 1:25:28.770 1 10
2 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 58 +7.2 2 8
3 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 58 +18.5 4 6
4 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 58 +38.7 3 5
5 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 58 +66.4 6 4
6 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 58 +66.8 22[8] 3
7 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 57 +1 коло 12 2
8 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 57 +1 коло 9 1
9 Італія Ярно Труллі Тойота 57 +1 коло 8
10 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 57 +1 коло 13
11 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 57 +1 коло 16
12 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 57 +1 коло 10
13 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 57 +1 коло 7
14 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 57 +1 коло 19
15 Велика Британія Дженсон Баттон[9] Хонда 57 +1 коло 14
16 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 56 +2 кола 11
17 Німеччина Адріан Сутіл[10] Спайкер-Феррарі 56 +2 кола 20
схід Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 48 зіткнення 15
схід Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 48 зіткнення 18
схід Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 36 коробка передач 5
схід США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 28 прокол 17
схід Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі 10 зіткнення 21[11]

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:25.235

Кола лідирування: Кімі Ряйкконен — 52 (1-18, 23-42, 45-58); Льюїс Хемілтон — 4 (19-22); Фернандо Алонсо — 2 (42-43).

Примітки і посилання

  1. Гран При Австралии : Пятница : Свободные заезды. Первая часть свободных заездов (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 16.03.2007.
  2. Гран При Австралии : Пятница : Свободные заезды. Вторая часть свободных заездов (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 16.03.2007.
  3. Гран При Австралии : Суббота : Свободные заезды (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 17.03.2007.
  4. Гран При Австралии : Квалификация (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 06.12.2007.
  5. Массе сменили двигатель (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 06.12.2007.
  6. OF1 №2 апрель 2007 (російською) . www.of1.ru. с. 15. Архів оригіналу за 07.06.2015. Процитовано 18.12.2007.
  7. Райкконен начинает и выигрывает (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 18.12.2007.
  8. а б Масса був покараний за заміну двигуна перед перегонами. Його результат у кваліфікації був знижений на 10 місць. Тому він стартував з 22 місця.
  9. Дженсон Баттон покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» за перевищення швидкості на піт-лейні.
  10. Адріан Сутіл покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» за ігнорування синіх прапорів, потім штрафом «проїзд через піт-лейн» за перетин білої лінії на виїзді з піт-лейн.
  11. Крістіан Альберс стартував з піт-лейн через заміну шасі після кваліфікації

Джерела Інтернет

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Формула-1 — Гран-прі Австралії 2007
  • http://www.formula1.com/
  • https://web.archive.org/web/20080907111411/http://www.f1db.com/
  • Статистчні дані з сайту f1news.ru
  • http://www.of1.ru/
  • Результати Гран-прі Австралії 2007 (fia.com)
  • Огляд Гран-прі Австралії 2007
  • п
  • о
  • р
Чемпіонат з автоперегонів у класі «Формула-1» 2007 року
Чемпіон світу
Кубок конструкторів
Італія Ferrari
Переможці Гран-прі
Подіуми
Поули
Найшвидші кола
Конструктори
Гран-прі