Buick Centurion

Buick Centurion
Виробник	Buick
Батьківська компанія	General Motors
Роки виробництва	1971—1973
Попередник(и)	Buick Wildcat
Наступник(и)	Buick LeSabre
Клас	великий легковий автомобіль
Стиль кузова	седан, хардтоп, купе, кабріолет
Компонування	FR
Двигун(и)	V8
Коробка передач	АКПП
Ширина	2025 мм
Висота	1380 мм
Споріднені	Oldsmobile 98 Cadillac DeVille
Подібні	Chrysler 300 Mercury Marauder

Buick Centurion (Б’юік Центуріон) – модель легкового автомобіля великого розміру, яка випускалась американською автомобільною компанією Buick концерну General Motors з 1971 по 1973 модельні роки на ринок США. Замінивши Wildcat в якості спортивної моделі в лінійці трьох великих легкових авто марки Buick, вона стояла в ній між LeSabre і Electra. Назва Centurion була дана їй від концепт-кара Buick, чиєю назвою називали офіцера Римської армії. Емблемою авто не були традиційні три щити Buick, а боковий профіль центуріона.

Centurion ділив виконання набору оздоблення з Chevrolet Caprice, Pontiac Grand Ville і Oldsmobile Delta 88 Royale в кузовах хардтоп-купе, седан і кабріолет.

Назва Centurion вперше використали на концепт-карі Buick в Motorama 1956 року. Вона мала червоно-білий кузов зі скловолокна, дизайн інтер’єру в авіаційному стилі, повністю прозорий дах-«бульбашка» і перша камера заднього ходу замість дзеркала, щоправда її функціональність ніколи не показували. Це авто в даний момент стоїть в музеї Sloan в Культурному центрі Флінта у Флінт, Мічиган.

Побачений вперше на концепт-карі, Centurion був майже ідентичним до тогочасного Buick LeSabre, відрізняючись значками і візерунком решітки, мінімальним хромованим оздобленням та відсутністю отворів VentiPort на інших великих легкових Buick. На вибір з кузовів були 2-дверний і 4-дверний хардтопи і кабріолет. Седана з опорами не було. 2-дверний хардтоп ділив гарну лінію даху напів-фастбек з LeSabre та іншими авто GM платформи B (такими як Chevrolet Impala Sport Coupe і Olds Delta 88) разом з вініловим дахом у стандарті.

Замінивши Wildcat у середній лінійці Buick великого розміру між дешевшим LeSabre і більшим і більш розкішним Electra 225 платформи C, Centurion рекламували більше як розкішне авто середнього рівня, ніж Wildcat, яке продавали як спортивно-люксове динамічне авто. Centurion спочатку пропонували суто з 455-куб. дюймовим (7,5 л) двигуном V8 з великим блоком в двох показниках силової віддачі за наявності або ординарного, або подвійного вихлопу. Centurion 1971 року видавав 315 к. с. (235 кВт) при 4400 об/хв і 510 фунтів⋅фут (690 Н⋅м) крутного моменту при 2800 об/хв з базовим 455. Centurion також пропонувався з конфігурацією 455 Stage 1 та механічною трансмісією протягом ранньої частини 1971 модельного року. Вона була відома як Опція A9 і B6, під час замовлення авто. Також відрізняло модель від LeSabre те, що при замовленні чи впізнанні авто моделі Centurion, вона мала позначення 4P як перші дві літери у VIN-коді.

Оздоблення інтер’єру було покращене від LeSabre з диванним сидінням седана, яке мало центральний підлокітник у стандарті разом з більш розкішною тканинно-вініловою або повністю вініловою оббивкою.

3-ступенева автоматична трансмісія Turbo Hydra-matic стала стандартною на всіх моделях Centurion, так само як на дешевших LeSabre, в березні 1971 року. Підсилювач керма зі змінним коефіцієнтом та підсилювач передніх дискових гальм були в стандартному обладнанні протягом всього модельного року.

Сумарні продажі склали 29,398 екземплярів^[1], перевершивши Wildcat майже на 25%^[2].

Centurion 1972 року мав незначні зміни зовнішності, включаючи оновлений візерунок решітки з вертикальними стовпцями і лінзи задніх ліхтарів. Під капотом, стандартним і єдиним доступним агрегатом був 455-куб. дюймовий V8 з оцінкою потужності чистих 250 к. с., що представило "писане на папері" зменшення з оцінки повних 315 к. с. у 1971 році. Це було із-за широко-індустріальної зміни вимірювання потужності від методу брутто динамометром ззовні авто без жодних встановлених аксесуарів до методу нетто від SAE, в якому потужність вимірювалась зі аксесуарами і підключеним контролем викидів. Трансмісія Turbo Hydra-matic, підсилювач керма змінного коефіцієнту і підсилювач передніх дискових гальм були знову стандартним обладнанням.

Продажі виросли на понад 20%, до 36,165 екземплярів за модельний рік^[3].

Centurion 1973 року мав більший передній бампер, який витримував удари до 5 миль/год (8 км/год) і нову вертикальну решітку радіатора, розділену з моделями LeSabre разом з оновленими задніми ліхтарями. 2-дверне хардтоп купе більше не мало стандартного вінілового даху і відмінне формальне заднє скло замінили на більше, розділене з купе LeSabre.

Під капотом, стандартний двигун понизили до 350 V8 з 4-камерним карбюратором, оціненого в чистих 175 к. с. 250-сильний 455 4-камерний тепер був опцією.

Тоді як з лінійки LeSabre кабріолет тимчасово зняли після 1972, а лінійка Buick середнього розміру (перейменована зі Skylark у Century на 1973 рік) назавжди втратила відкидний дах після 1972 модельного року, Centurion був єдиним кабріолетом Buick в 1973 році. Це був останній рік для серії Centurion, яку замінили в 1974 році на нову LeSabre Luxus, яка включала кабріолет, якого поновили в цю лінійку на ще два модельні роки. GM не мав ще одного кабріолета Buick, аж по Buick Riviera в 1982 році.

Сумарна кількість виготовлених Centurion склала 110,539 екземплярів, включаючи 10,296 кабріолетів. З лише трьома роками виробництва, Centurion є однією з моделей із найкоротшим часом існування в сучасній історії марки Buick.

• Реєстр Buick Centurion

1. ↑ Flory, J. "Kelly", Jr. American Cars 1960-1972 (Jefferson, NC: McFarland & Coy, 2004), p.796.
2. ↑ Flory, pp. 793, 796.
3. ↑ Flory, p.874.